Як відомі письменники змушували себе працювати?

                   Агата Крісті

Агата Крісті (1890-1976), вже видавши з десяток книг, в анкетному рядку «рід занять» вказувала: «домогосподарка». Вона працювала уривками, не маючи ні окремого кабінету, ні навіть письмового столу.Писала в спальні за туалетним столиком або могла примоститися за обіднім столом в перервах між прийомами їжі. «Мені бувало трохи ніяково «йти писати». Але якщо вдавалося усамітнитися, закрити за собою двері і зробити так, щоб ніхто не заважав, то я забувала про все на світі». 
               

                                         Гюстав Флобер

Гюстав Флобер (1821-1880) писав «Мадам Боварі» п'ять років. Робота просувалася дуже повільно і болісно: «"Боварі"не йде. За тиждень - дві сторінки! Є за що набити собі морду з відчаю». Прокидався Флобер о десятій ранку, не встаючи з ліжка, читав листи, газети, курив люльку, розмовляв з матінкою. Потім приймав ванну, снідав і обідав одночасно і вирушав на прогулянку. Одну годину він викладав своїй племінниці історію та географію, потім сідав у крісло і читав до сьомої вечора. Після щедрої вечері він кілька годин розмовляв з матінкою і, нарешті, з настанням ночі починав творити. Через роки він писав: «Врешті-решт, робота - найкращий спосіб вислизнути від життя».

                                   Ернест Хемінгуей

Ернест Хемінгуей (1899-1961) усе життя вставав удосвіта. Піднімався він не пізніше шостої ранку, свіжим і бадьорим. Працював Хемінгуей до полудня, стоячи біля полиці. На полиці стояла друкарська машинка, на машинці лежала дерев'яна дошка, застелена листками для друку. Списавши олівцем усі аркуші, він знімав дошку і передруковував написане. Кожен день він підраховував кількість написаних слів і будував графік. «Коли закінчуєш, відчуваєш себе спустошеним, але не порожнім, а таким, що знову наповнюється, немов займався любов'ю з коханою людиною».

                                    Джеймс Джойс

Джеймс Джойс (1882-1941) про себе писав: «Людина малодоброчинна, схильна до екстравагантності та алкоголізму». Ні режиму, ні організації. Спав до десятої ранку, снідав у ліжку кавою і рогаликами, заробляв уроками англійської та гри на піаніно, постійно брав у борг гроші і відволікав кредиторів розмовами про політику. Щоб написати «Улісса», йому знадобилося сім років з перервами на вісім хвороб і вісімнадцять переїздів до Швейцарії, Італії, Франції. За ці роки він провів за роботою приблизно 20 тисяч годин.

                                  Харукі Муракамі

Харукі Муракамі (нар. 1949) встає о четвертій ранку і пише 6 годин поспіль. Після роботи бігає, плаває, читає, слухає музику. О дев'ятій вечора відбій. Муракамі вважає, що режим, який повторюється, допомагає йому зануритися в транс і є корисним для творчості. Колись він вів сидячий спосіб життя, набирав вагу і курив по три пачки сигарет на день. Потім переїхав у село, став харчуватися рибою і овочами, курити кинув і більше 25 років займається бігом. Єдиний недолік - відсутність спілкування. Щоб дотримуватися режиму, Муракамі доводиться відхиляти всі запрошення, і друзі ображаються. «Читачам усе одно, який у мене режим дня, аби чергова книга виявилася кращою за попередню».

                               Володимир Набоков

Володимир Набоков (1899-1977) накидав романи на невеликих картках, які складав у довгий ящик для каталогів. Він записував шматки тексту на картках, а потім складав з фрагментів сторінки і глави книги. Таким чином рукопис і робочий стіл вміщалися в коробці. «Лоліту» Набоков писав по ночах на задньому сидінні автомобіля, вважаючи, що там немає шуму і відволікаючих чинників. Подорослішавши, Набоков ніколи не працював після обіду, дивився футбольні матчі, іноді дозволяв собі келих вина і полював на метеликів, деколи пробігаючи за рідкісним екземпляром до 25 кілометрів.

                                     Марсель Пруст

Марсель Пруст (1871-1922) писав роман «У пошуках втраченого часу» майже 14 років. За цей час він написав півтора мільйона слів. Щоб повністю зосередитися на роботі, Пруст сховався від суспільства і майже не виходив зі своєї знаменитої оббитої дубом спальні. Працював Пруст ночами, вдень спав до третьої або четвертої години. Відразу після пробудження запалював порошок, що містить опіум, - так він лікував астму. Майже нічого не їв, тільки снідав кавою з молоком і круасаном. Писав Пруст у ліжку, примостивши зошит на колінах і підклавши подушки під голову. Щоб не заснути, брав кофеїн у таблетках, а коли приходила пора спати, заїдав кофеїн вероналом. По всій видимості, мучив він себе навмисно, вважаючи, що фізичне страждання дозволяє досягти висот у мистецтві.

                                              Марк Твен

Марк Твен (1835-1910) писав «Пригоди Тома Сойєра» на фермі, де йому побудували окрему альтанку-кабінет. Працював при відкритих вікнах, притиснувши аркуші паперу цеглинами. Нікому не дозволялося наближатися до кабінету, а якщо Твен був дуже потрібний, домашні трубили в горн. Вечорами Твен читав родині написане. Він безперервно курив сигари, і де б Твен не з'явився, після нього доводилося провітрювати приміщення. Під час роботи його мучило безсоння, і, за спогадами друзів, він узявся лікувати його шампанським на ніч. Шампанське не допомогло - і Твен попросив друзів запастися пивом. Потім Твен заявив, що йому допомагає тільки шотландське віскі. Після серії експериментів Твен просто ліг у ліжко в десять вечора і несподівано заснув. Все це дуже розважало його. Втім, його розважали будь-які життєві події.

                                      Лев Толстой

Лев Толстой (1828-1910) під час роботи був букою. Вставав пізно, годині о дев'ятій, ні з ким не розмовляв, поки не вмиється, не переодягнеться і не розчеше бороду. Снідав кавою і парою яєць, зварених некруто, і замикався до обіду в кабінеті. Іноді там тихіше від миші сиділа дружина його Софія на випадок, якщо доведеться переписати від руки кілька глав «Війни і миру» або вислухати чергову порцію твору. Перед обідом Толстой відправлявся на прогулянку. Якщо повертався в гарному настрої, міг ділитися враженнями або займатися з дітьми. Якщо ні, читав книги, розкладав пасьянс і розмовляв з гостями.