Мій досвід

Проектні технології на уроках зарубіжної літератури

Вступ

      Проблема досвіду

      Сучасна освіта вимагає використання у школі нових сучасних технологій. Завдання сучасної школи полягає не лише в наданні учням певного обсягу знань, а й в розвиткові умінь навчатися протягом життя, самостійно знаходити інформацію, аналізувати її, застосовувати набуті знання на практиці, бути конкурентноспроможними, креативними. Креативна освіта вимагає всебічного розвитку дитячих здібностей і нахилів з необхідною умовою їх подальшої реалізації в майбутньому житті дитини. Проектна діяльність саме і розрахована на вільний вибір теми і особисті інтереси конкретного учня, на самостійну творчу роботу (індивідуальну, парну чи групову) і передбачає використання вчителем різноманітних  технологій, спрямованих на розвиток основних компетенцій.

        Актуальність досвіду

        Проектна технологія на уроках зарубіжної літератури надає вчителю безмежні можливості для виконання навчальних завдань і розвитку творчих здібностей учнів. Проектна діяльність полягає у постійній взаємодії вчителя та учнів, причому вчитель в такому процесі є координатором, консультантом, порадником. Кожен з учасників несе відповідальність за навчально – проектний результат. Це відповідає програмним вимогам зарубіжної літератури – формується критичне та творче мислення, а також відповідає основному завданню школи – вихованню соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення.

    Робота над проектними технологіями заохочує учнів до вивчення творів зарубіжної літератури, вчить оперувати набутими вміннями та навичками в процесі читання художніх текстів різних жанрів, розвиває уміння визначати в прочитаному творі тему, основні проблеми, художні описи, передавати сюжет, відтворювати елементи композиції, розрізняти жанри, створювати характеристики. В процесі створення проекту учні обговорюють різні культурні та літературні аспекти, працюючи як індивідуально, так і в команді.   В основі проектної технології на уроках зарубіжної літератури   лежить розвиток основних компетенцій: пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися у різних джерелах інформації, застосовувати на практиці отримані знання, виділяти проблеми і визначати шляхи їх вирішення, планувати, прогнозувати, аналізувати, зіставляти, порівнювати, оцінювати, робити висновки, виробляти особисту думку, презентувати результати проектної діяльності. Проектна технологія сприяє вихованню толерантності і комунікативності, адже передбачає роботу у групах, у парах, вимагає співробітництва учнів різного віку. Таким чином, метод проектів є сучасною педагогічною технологією, використання якої створює умови для всебічного розвитку дитини у процесі організації творчої діяльності.

      Короткий опис досвіду

      У даному досвіді висвітлено питання про впровадження проектної технології на уроках  зарубіжної літератури як важливого засобу для духовного саморозвитку, самореалізації та самоутвердження школяра,  формування критичного мислення, що є основним  у вихованні  соціально активної особистості, здатної творчо засвоювати знання і використовувати їх на практиці, особистості, від якої залежить майбутнє нашої держави.

       Розділ І.  Метод проектів – ефективна технологія навчання

      Проект

      У сучасному розумінні це слово означає: намір, який буде здійснено в майбутньому і передбачає сукупність певних дій, документів, текстів, створення різного роду теоретичного чи практичного продукту. Це особливий тип інтелектуальної діяльності учнів, що активізує їх мислення, увагу, пам’ять, мовлення, волю, міжособистісне спілкування; вимагає широкого використання на уроках індивідуальної, парної  та групової організації  навчальної діяльності учнів, самодіяльного характеру їх творчої активності; створення соціально-педагогічних умов для самоствердження кожної дитини в учнівському колективі.

     Метод проектів – це освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв´язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно – орієнтованого навчального пошуку. Суть проектної технології полягає в стимулюванні інтересу учнів до розв´язання однієї або цілої низки проблем, що передбачає володіння певною сумою знань. У процесі проектної діяльності учень набуває нових знань, умінь та навичок. Проектна діяльність, таким чином, відповідає встановленню міцного зворотного зв´язку між теорією та практикою в процесі навчання, виховання і розвитку особистості учня.

Класифікація проектів

Сучасні дослідники виділяють такі типи проектів:

1.     За методом, домінуючим у проекті:

·        Дослідницькі;

·        Творчі;

·        Ігрові;

·        Інформаційні;

·        Практико – орієнтовані.

2.     За характером координування проекту:

·        З явною координацією;

·        З прихованою координацією.

3.     За характером контактів:

·        Внутрішні (регіональні);

·        Міжнародні.

4.     За кількістю учасників:

·        Індивідуальні;

·        Парні;

·        Групові.

5.     За тривалістю проведення:

·        Короткострокові;

·        Середньої тривалості;

·        Довгострокові.

      Дослідницький проект активізує і розвиває пізнавальні, розумові та мовленнєві здібності, пам’ять,  привчає до уважності, спостережливості, відповідальності. За структурою нагадує наукове дослідження. Цей метод включає обґрунтування обраної теми, постановку задачі, формулювання проблеми, визначення предмету дослідження, висунення гіпотези з подальшою її перевіркою, обговорення й аналіз отриманих результатів.

     До дослідницьких проектів можна віднести створення порівняльних характеристик героїв, дослідження мовних засобів, створення подорожей місцями, повʹ язаними з творчістю  письменників.

     Інформаційні проекти вчать учнів відшукувати цікаві факти біографічного характеру, відомості про різні варіанти твору, розуміти письменника як особистість.

     До інформаційних проектів відносяться повідомлення про цікаві біографічні факти, виразне читання і аналіз віршів, дослідження історії створення твору, складання карти подорожей літературних героїв.

      Ігрові проекти дають широкі можливості застосовувати інтерактивні форми роботи, розвивають комунікативні, мовленнєві та акторські здібності.

      До таких видів проектної діяльності відноситься інсценування окремих епізодів твору, рольові ігрові ситуації, екскурсії, інтерв’ю, реклами творів, імітації зйомки продовження твору.

      Творчі проекти сприяють розвитку творчих здібностей учнів, розвивають   вміння виділяти головне у творі, вчать працювати як індивідуально, так і в групі однодумців, дають можливість самореалізуватися, сприяють розвитку між предметних звʹязків (література і образотворче мистецтво, фотографія, кіно, театр).

      До творчих проектів відносяться створення ілюстрацій до творів, збірок різної тематики, альманахів, присвячених творчості письменників, літературних композицій до ювілеїв, випуск літературних газет, фото проектів, написання творчих робіт, складання віршів.

     Прикладні або практико – орієнтовані проекти розвивають творче мислення, розширюють словниковий запас, вчать бачити перспективу власної діяльності, аналізувати, робити висновки. Спрямовані на формування  соціальних інтересів, виконання різноманітних соціальних функцій,  розвивають організаторські здібності, вчать усвідомлювати мету і завдання, а також практичну цінність своєї роботи. 

    До практико – орієнтованих проектів відносяться складання  словників, програм, хронік, рекомендацій тощо.

   Науковці виділяють таку послідовність роботи над проектом:

І.  Підготовчий етап, який включає:

·        формування проектної групи;

·        визначення проекту дослідження;

·        визначення теми дослідницької роботи;

·        обґрунтування методів дослідження;

·        розроблення плану дослідницької діяльності;

·        пошуки інформації, визначення літератури.

ІІ. Дослідницький етап, який передбачає:

·        збирання інформації з використанням відповідних методів дослідження;

·        обробка і аналіз отриманих результатів;

·        підготовка висновків;

·        оформлення результатів дослідження та підготовка презентації.

ІІІ. Етап представлення отриманого результату:

·        публічна презентація отриманого результату;

·        аналіз обробки виконаної роботи;

·        оцінка роботи проектної групи чи окремого учня, що виконав роботу.

1-й етап. Вибір учителем або учнем теми проекту. Формування проблеми та дидактичної мети.

2-й етап. Планування проекту. Ознайомлення учнів із загальною темою і провідною проблемою. Обмірковування шляхів розв’язання проблеми. Визначення критеріїв оцінювання проектної діяльності учасника.

3-й етап. Реалізація проекту. Складання плану роботи над проектом. Розподіл обов’язків щодо роботи. Самостійна робота учнів. Визначення джерел інформації. Консультації з учителем. Обробка інформації. Виготовлення освітнього продукту.

4-й етап. Підсумок проекту. Оформлення результатів. Підготовка до презентації. Захист проектів. Аналіз успіхів і невдач.

       Вважаю, що найбільш доцільно використовувати метод проектів на оглядових уроках, на уроках  вивчення біографії письменника, систематизації та узагальнення вивченого матеріалу, уроків позакласного читання, уроках з розвитку мовлення. Найчастіше на уроках зарубіжної літератури використовую творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особисте ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності. Планую  проектну діяльність у різних класах, відповідно до вікових особливостей учнів.

      Перед початком роботи над будь – яким проектом чітко окреслюю ряд завдань, які сприятимуть виконанню наступних функцій:

·        активізувати пізнавальні інтереси учнів щодо читання художніх творів світової літератури;

·        формувати і розвивати творчий підхід до виконання домашніх завдань з літератури;

·        створювати для учнів «ситуацію успіху» і давати можливість кожному проявити свої здібності;

·        вчити учнів застосовувати сучасні інформаційні технології і вміло поєднувати їх з матеріалом підручника та текстом художнього твору.

       Важливо чітко визначити мету діяльності дітей. Оскільки метод проектів належить до технологій  особистісно  орієнтованого навчання, то і мета моєї роботи була спрямована на розвиток в учнів дослідницького і пізнавального інтересу, уміння самостійно знаходити інформацію, аналізувати і узагальнювати її, детально працювати з текстом художнього твору, уміння презентувати інформацію у вигляді оформленого результату діяльності, уміння самостійно і критично мислити, висловлювати власну думку, бути ініціативним і наполегливим, розвивати  здатність працювати як індивідуально так і в колективі. Важливим на початку роботи над проектом є налаштування учнів на успішне його виконання і презентацію. Узагальнений успіх буде залежати від зусиль і відповідальності кожного учня. Учитель виконує роль помічника, партнера, порадника, який допоможе визначити  завдання, розставити акценти, знайти оптимальні форми роботи, накреслити шляхи до поставленої мети.

      Завдяки проектуванню на уроках літератури учні вчаться усвідомлювати мету, планувати свою роботу, прогнозувати можливі результати, використовувати різні джерела інформації (літературні твори, дослідження літературознавців, матеріали преси, Інтернет - сайти та інші.), самостійно здобувати та накопичувати матеріали, аналізувати і зіставляти різні факти, доводити свої погляди, приймати самостійні рішення, активізувати соціальні контакти (працювати спільно, розподіляти доручення), створювати матеріальні носії проектної діяльності (сценарії, альманахи, журнали, фотоальбоми, ілюстрації, музейні експонати тощо).

      Проектні технології зацікавлять дітей з різним рівнем знань, грамотно організувати роботу над проектом. По-перше, необхідна стійка мотивація. По-друге, правильно розподілити обов’язки між учнями під час роботи над проектом. По-третє, вдало обрана тема проекту – 100 % успіху.

       Презентація проекту

    Презентація готового проекту (публічний захист проекту) – надзвичайно важливий етап. Тому до нього потрібно завжди ставитись дуже відповідально.  Вчитель, як координатор проекту, має чітко спланувати цей етап. Потрібно надати можливість кожній групі підбити підсумки своєї роботи у проекті і презентувати кінцевий продукт. Група сама вирішує, чи це буде лідер групи, чи це творче представлення роботи із залученням  усіх її учасників.

Розділ ІІ. З особистого досвіду роботи

Застосування методу проектів на уроках зарубіжної літератури

    Використання методу проектів на уроках зарубіжної  літератури сприяє  активізації пізнавальних інтересів учнів, розвиткові творчих здібностей,

формуванню критичного мислення школярів. Ефективність застосування методу проектів на уроках зарубіжної літератури залежить від багатьох факторів: рівень підготовки учнів, розуміння ними прочитаного тексту, місце уроку в темі,  ставлення учнів до завдань творчого характеру, психологічний клімат у класі, майстерність учителя, чіткість питань, мети, інструкції.

Найчастіше на уроках зарубіжної літератури я використовую творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти та уявити літературну епоху, країну, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.

Під час вивчення художнього твору вважаю найбільш доцільно використовувати метод проекту на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано. Метод проектів дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання учнів з певної теми (розділу).

Організація проектної діяльності учнів на уроці літератури повинна починатися з попередньої підготовки. Спочатку оголошую назви проектів чи проекту, пояснюю завдання, разом з дітьми вирішуємо план підготовки та роботи над даним проектом, розподіляємо ролі, які учні будуть виконувати в цьому проекті, прогнозуємо кінцевий результат. Якщо проект короткотривалий, розрахований  для виконання на уроці, то я особисто дбаю про необхідне обладнання. Якщо проект потребує підготовки (середньої тривалості), то учні теж можуть подбати про наявність необхідних матеріалів для оформлення остаточного варіанта проекту. Переваги даної роботи полягають у тому, що учні можуть обирати самостійно проект, який їх найбільше зацікавив. Більш того, вони самостійно об´єднуються в групи за інтересами (обрані проекти), самостійно розподіляють ролі. Оцінювання можна теж запропонувати здійснити учням: оцінити роботу членів своєї групи або самооцінювання власного вкладу в роботу групи. Якщо я вважаю за необхідне самостійно здійснити оцінювання (залежно від специфіки класного колективу), то застосовую «маршрутні листи уроку», в які записую результати спостереження за роботою учнів під час роботи над проектом та під час його захисту. Після захисту проектів вчитель і учні можуть ставити питання будь-якій групі.

Специфіка предмету «зарубіжна література» дозволяє пропонувати учням різноманітні проекти, які відповідають уподобанням дітей та спрямовані на розвиток різних типів інтелекту. Наприклад: «Я – художник», «Я – мистецтвознавець», «Я – літературний критик», «Я – актор», «Я – поет, «Я – дослідник», «Я – перекладач», «Я – лінгвіст», «Я – дизайнер», «Я – сценарист», «Я – музикант», «Я – модельєр», «Я – маркетолог», «Я – скульптор», «Я – знавець техніки», «Я – режисер», «Я – науковець», «Я – оратор», «Я – учитель», «Я – журналіст».

Отже, якщо вчитель творчо організує роботу за методом проектів, запропонує як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складе інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей, знайде потрібні слова, щоб підбадьорити учнів, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху,  то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей учнів.

     На уроках зарубіжної літератури часто пропоную учням створити наступні проекти:

Ø Створення ілюстрацій до творів

Ø Написання власних творів (казки, детективи, байки)

Ø Написання листів письменникам чи героям творів

Ø Створення презентацій до уроків

Ø Рольові проекти (інтерв’ю, монолог героя)

Ø Інсценізації

Ø Створення колажів, карт, діаграм

Ø Проектна діяльність у позакласній роботі

Ø Створення віртуальних музеїв

   Створення ілюстрацій пропоную учням з метою розвитку критичного мислення, адже під час цієї роботи учні не лише створюють малюнок, вони обмірковують ситуацію, яку будуть зображувати. Наголошую, що зображена картина повинна відтворювати їх особисте бачення ситуації.

       Написання власних творів викликає в учнів труднощі щодо дотримання ознак певного жанру, але систематична робота дає бажані результати. Учні запам´ятовують ознаки певного жанру, розвивають зв´язне мовлення, фантазію, уміння переосмислити життєву ситуацію в художньому тексті.

      Актуальний вид роботи – написання листів героям твору чи автору. Учні часто порушують хід думок, ставлять некоректні питання, ставлять питання, які потребують відповіді. Працюючи над проектами  «Напиши листа», учні вчаться коректно формулювати питання, чітко висловлювати думки, оволодівають навичками створення уявного спілкування з героєм.

      Створення презентацій має велике значення під час вивчення біографії автора, вивчення історії створення твору тощо. Словесне повідомлення, яке супроводжується ілюстративним матеріалом, сприяє кращому засвоєнню. Але необхідно навчити дітей створювати презентації, які матимуть достатню кількість інформації та не будуть переобтяжені фотографіями та ілюстраціями. Готуючи презентацію, учні опрацьовують велику кількість інформації, узагальнюють її, конкретизують і, врешті - решт, краще запам´ятовують.

      Ще одним цікавим проектом є створення карт, колажів, діаграм. Наприклад, діаграму Венна я застосовую, коли необхідно визначити спільне та відмінне між героями, термінами, поняттями. Доцільно використати такий проект під час створення порівняльної характеристики героїв, створення схеми визначення епічних жанрів (оповідання, повість, роман). Створення карти можна запропонувати учням після вивчення пригодницьких творів або на уроках узагальнення знань. На карті можна відобразити шлях героїв, заховані скарби, подорож країною «Зарубіжна література». Створення колажів можна використати під час характеристики героїв, на уроці узагальнення знань за вивченою темою, відтворивши, наприклад, ознаки жанру вивченого твору.

      На підсумковому уроці вивчення певного розділу можна запропонувати учням створити «Віртуальний музей». Учні добирають експонати для свого музею, розміщують їх у вигідній позиції, проводять екскурсію.

      Найбільше моїм учням подобається працювати над рольовими

проектами та над проектами інсценізацій. Учні залюбки готуються до таких уроків, готують декорації, костюми. Але найскладнішим є робота «театру одного актора», коли один учень має передати стан героя, його переживання, настрій, думки, не використовуючи при цьому ніяких костюмів і декорацій. Такий вид роботи розвиває критичне мислення учнів та творчий підхід до виконання роботи.

      На уроці зарубіжної літератури в 9 класі на тему: «Позакласне читання. Сторінками творів М. В. Гоголя» пропоную учням об´єднатися в групи, розподілити ролі та виконати наступні завдання:

v У групах прочитати повісті «Вечір проти Івана Купала», «Пропала грамота», «Зачароване місце»;

v Сценаристам написати сценарій для «театру одного актора»;

v Акторам підготувати виступи за даними сценаріями;

v Модельєрам підібрати костюми для акторів (зазвичай в «театрі одного актора не рекомендується використовувати костюми та декорації, але на даному уроці вважаю за необхідне створити відповідну ситуацію подій);

v Маркетолог добирає матеріал для створення рекламних буклетів з творів;

v Художники створюють ілюстрації до творів;

v Дизайнери створюють рекламні буклети;

v Мистецтвознавці досліджують зв´язок творчості М. Гоголя з іншими видами мистецтва;

v Літературознавці виконують ряд завдань:

    * Визначають, які народні традиції лягли в основу творів

 М. Гоголя;

    *З'ясовують, чому дід зашив грамоту в шапку (повість «Пропала грамота»);

    * Досліджують, чому дід не називає конкретне місце, де насадив баштан.

v Науковці добирають наукове пояснення даних проблем.

      Це лише приклади завдань. Вони можуть бути іншими. Все залежить від мети, задач, типу уроку, теми проекту. Але обов´язковою є мотивація учнів.

       Застосовуючи роботу в групах, намагаюся виконати кілька завдань одночасно, адже спільна робота над проектом об’єднує учнів. Але разом з тим вчитель завжди ризикує, адже на період підготовки та захисту проекту хтось з учнів може бути відсутнім. Це ще один важливий виховний момент, адже «ситуація успіху» залежить від колективної роботи групи. Учні намагаються виконати свій об´єм роботи, щоб не підвести членів групи. Така робота дисциплінує та виховує почуття відповідальності.

Розділ ІІІ. Організація роботи в групах на уроках зарубіжної літератури

     Серед сучасних форм організації навчальної діяльності учнів на уроках одне з чільних місць займає робота в групах. Зазначена форма роботи ефективна при розв’язанні широкого кола завдань. Але ефективною вона буде лише тоді, коли в учнів сформуються навички роботи в групах. Якщо вчитель планує організувати роботу в групах на певному уроці, йому необхідно розрахувати час, який він витратить на підготовку до такої роботи. Цьому передують певні види діяльності.

        Складові групової роботи на уроці:

    ознайомлення з правилами роботи в групах (Учні вчаться поважати думки один одного, слухати один одного, робити слушні зауваження, висувати гіпотези, ставити конкретні запитання тощо);

    планування роботи відповідно до обраної теми (Учні усвідомлюють кількісний склад інформації, яку вони можуть застосувати на уроці);

    об'єднання в групи (Даний етап дуже відповідальний, бо саме від складу групи залежить майбутня ефективність роботи; об’єднуючи дітей у групи, слід брати до уваги рівень навчання, творчі здібності, стосунки з членами групи. Але не обов’язково неприязне ставлення учнів може вплинути на відокремлення їх у різні групи: прагнення до спільної мети може залагодити певні непорозуміння. Це питання вчитель повинен вирішувати індивідуальним підходом. Кількісний і якісний склад груп варто змінювати, якщо робота в групах в даному класі застосовується досить часто, бо діти повинні отримувати досвід співпраці з різними партнерами чи опонентами);

    розподіл обов’язків (Як правило, обов’язки розподіляють за талантами, уподобаннями учнів, але необхідно змінювати ролі з метою вироблення інших навичок колективної роботи. На початковому етапі організації групової роботи вчитель контролює момент розподілу обов’язків між членами групи, а надалі учні самостійно справляються з ним. Головуючий у групі слідкує за вчасним та належним виконанням обов’язків кожним членом групи. Активні та спритні учні не повинні виконувати всі завдання самостійно. Кожен член групи повинен усвідомлювати покладену на нього відповідальність та розуміти, що лише наполегливість у роботі дасть певні результати);

    випереджувальна робота (Учні добирають певний матеріал, спілкуються з членами групи, узагальнюють матеріали в схемах, таблицях, презентаціях. Вчитель контролює цей процес, за потреби, допомагає, спрямовує хід роботи).

     Організація роботи в групах на уроці

     Слідкуючи за підготовкою учнів до уроку, вчитель уже має уявлення про той об’єм інформації, яка буде викладена на уроці членами певних груп. Спираючись на власні спостереження, вчитель прогнозує очікувані навчальні результати кожної групи. На початку уроку варто оголосити завдання, які необхідно вирішити під час роботи на уроці. Також важливим на початку уроку є організаційний момент, під час якого необхідно створити доброзичливу атмосферу, налаштувати учнів на плідну співпрацю (Наприклад, подивитися один на одного, обмінятися посмішками тощо).

      Роботу в групах (особливо в старших класах) можна організувати з самого початку уроку, але за таких умов можна спланувати ротацію груп або часткову ротацію окремих її членів, а можна – на окремому етапі (залежно від теми та задач уроку).

     Розташувати парти для роботи в групах можна кількома способами, залежно від типу уроку. Якщо члени окремих груп є опонентами, то парти необхідно розташувати так, щоб бачити кожного учасника диспуту. Якщо члени кожної з груп є співдоповідачами, то парти можна розподілити на одному рівні кожної з груп, але члени однієї групи повинні сидіти обличчям один до одного. При цьому учні повинні добре бачити дошку.

     Перед початком роботи в групах учням не завадить нагади про загально допустимий шум у класі в процесі обговорення питань, про повагу до думки кожного учасника диспуту, про виконання вказівок головуючого щодо організації роботи в групі.

     На етапі підсумку роботи вчитель пропонує учням самостійно визначити ступінь досягнення мети та завдань уроку. Можливо, учні вкажуть на причини, які заважали позитивній роботі певної групи чи груп в цілому.

      Оцінювання навчальних досягнень учнів під час роботи в групах повинне сприяти активізації пізнавальної діяльності, заохочувати учнів до подальшої роботи в групах, але при цьому має об’єктивно оцінювати рівень засвоєння матеріалу. В такому випадку раджу застосовувати «Маршрутні листи до уроку», в яких учні виставляють озвучені вчителем оцінки за колективну роботу, а також бали за виконання самостійної роботи, яка визначить уважність учнів на уроці (найчастіше застосовую тестові завдання, результати яких учні визначають взаємоперевіркою чи самоперевіркою). Середній бал за два види роботи і буде оцінкою за урок. Цей прийом оцінювання допоможе учням усвідомлювати реальну картину власних досягнень і не сприятиме виробленню необ’єктивного оцінювання власних досягнень та досягнень однокласників.

Розділ ІV. Практичне застосування групової форми роботи 

на уроці зарубіжної літератури

       Як приклад використання такої форми організації навчальної діяльності на уроці зарубіжної літератури можна взяти урок позакласного читання. З метою заохочення учнів до читання художньої літератури пропоную розглянути не один твір зазначеного автора, а декілька (від цього залежатиме кількість груп). На прикладі творчості М. В. Гоголя пропоную учням опрацювати в групах повісті «Вечір проти Івана Купала», «Зачароване місце», «Пропала грамота» (члени кожної групи опрацьовують окрему повість). По-перше, ці повісті входять до збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки», по-друге, вони об’єднані спільним розповідачем Рудим Паньком. Спочатку окреслюємо коло завдань, які учні повинні виконати до уроку: дослідити історію створення збірки, її назви, особливості стилю автора, простежити зв'язок творчості М. Гоголя з іншими видами мистецтва, визначити основні проблеми, які автор порушив у зазначених повістях, провести паралель між творчістю М. Гоголя як українського та як російського письменника. Учитель формує власну мету уроку: на кінець уроку учні повинні знати зміст усіх трьох повістей, орієнтуватися у сфері мистецтв, які пов’язані з творчістю М. В. Гоголя; під час роботи в групах розвивати навички роботи з текстами творів, зв’язне мовлення, ораторські та творчі здібності, акторське мистецтво, уміння обстоювати власну думку, але поважати думку опонента. Виховним потенціалом такого уроку буде виховання почуття відповідальності, впевненості у власних силах і діях, повага до членів своєї групи та інших груп, бажання досягти високих результатів та мети уроку.

      Розпочинаю урок з нагадування правил роботи в групах, створюю атмосферу співпраці та оголошую тему та завдання уроку. Спочатку учні працюють у малих групах за типом діяльності: літературознавці, літературні критики, мистецтвознавці, науковці, актори. Кожна група отримує своє завдання, її члени обговорюють його і виступають з доповідями, самостійно розподіливши об’єм інформації: літературознавці повідомляють про історію створення збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки», про задум назви, про кількість та назви творів, які ввійшли до збірки; мистецтвознавці повідомляють про екранізацію фільмів, мультфільмів за мотивами повістей М. Гоголя, про роботи відомих і невідомих художників, творчість яких пов’язана з творами

М. Гоголя чи його творчістю; актори інсценізують основні моменти повістей, щоб інші учні дізналися про сюжет творів; літературні критики та науковці уважно стежать за інформацією, яка висвітлюється на уроці, та шукають невідповідності чи то у творах самого письменника, чи то у відповідях однокласників, занотовують їх. Відповіді учнів супроводжуються презентаціями, малюнками, схемами, які учні готували заздалегідь. Потім учні об’єднуються у три групи, склад яких визначений раніше (відбувається ротація, але в кожній групі є представник кожної тематичної групи). Учні отримують завдання, які спонукають їх до роботи з текстом: представники першої групи заповнюють таблицю «Особливості художнього стилю М. В. Гоголя», члени другої групи визначають, які народні вірування лягли в основу творів М. Гоголя, третя група працює над питанням «Яку роль у творах М. Гоголя відіграє «нечиста» сила?». Обговорення триває 5-7 хвилин, потім учні виступають із своїми доробками. Наступна черга науковців та літературних критиків, які висвітлюють свої спостереження. Наприклад, у повісті «Вечір на Івана Купала» Петро Безрідний шукає квітку папороті, щоб розбагатіти та одружитися з донькою Коржа, і знаходить її, але науковці заперечують таке вірування, адже науці не відомий жодний вид папороті, який би цвів. У повісті «Зачароване місце» сказано, дід посадив баштан, але відомо, що біля Диканьки кавуни не вирощують і т. д. На заключному етапі пропоную учням виконати тестові завдання та визначити рівень своїх досягнень. Підсумовуючи досягнення учнів, особливу увагу зважаю на толерантність, витримку, вихованість та повагу один до одного, дякую учням за урок. Учні дякують один одному, бажають успіхів у подальшій роботі.

     Колективні форми роботи навчають учнів слухати та переконувати інших, ставити питання та відповідати на них, співпрацювати, домовлятися, розподіляти ролі, аргументувати свій вибір, але один хибний крок під час організації такої роботи може призвести до негативних наслідків. Тому на вчителя знову покладається велика відповідальність за результати проведеної роботи.

Висновок

       Реалізація методу проектів на уроках обов'язково веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної діяльності учнів. Змінюється також психологічний клімат у класі, тому що вчитель переорієнтовує репродуктивну навчальну діяльність учнів на різноманітні види самостійної діяльності: дослідницьку, пошукову, творчу. Учні сприймають вчителя як порадника, довіряють йому, не хочуть підвести, тому така робота заздалегідь скоординована на успіх.

     Інтерактивні форми роботи сприяють розвиткові творчих здібностей учнів, навичок колективної роботи, умінню співпрацювати для досягнення певної мети, реалізовувати набуті знання, орієнтуватися в непередбачуваних ситуаціях.

      Головна мета педагогів - спрямувати роботу учнів, координувати дії на виконання певного об’єму роботи, мотивувати діяльність та допомогти спрогнозувати кінцевий результат.